ЯК ЧИТАТИ СУЧАСНИМ ДІТЯМ – 5 МЕТОДІВ, ЯК РОБИТИ ЦЕ ЦІКАВО

“Якщо книжка не подобається, не допоможуть спецефекти”

Міра Київська, головна редакторка сайту “Букмоль” та авторка проекту “Читаймо дітям уголос!”, каже, що батьки, які хочуть зацікавити дитину і оживити для неї книжку, повинні спершу усвідомити, навіщо їм використовувати інтерактив, якої цілі вони хочуть досягнути.

Наприклад, допомогти дитині краще запам’ятати інформацію або дізнатись думку дитини з приводу прочитаної історії, або поспостерігати, як працює уява дитини.

Тоді, мовляв, буде значно легше зрозуміти, який саме метод інтерактиву використати. Втім, починати читати з дітьми Міра радить не з інтерактивних практик, а з самого читання як процесу.

“Дорослі щиро повинні відчувати, що їм подобається те, що вони читають дитині. Діти дуже швидко вловлюють нечесніть. Якщо батькам не подобається книжка, яку вони читають, то жодні спецефекти не врятують ситуацію від того, що дитині вона також не сподобається”, – каже Міра.

Втім, якщо ви все-таки визначили мету, якої хочете досягнути, використовуючи інтерактивні методи та навчились просто читати з дитиною, то можна почати зі зміни голосу, інтонації, тембру.

“Часто батьки забувають, що цікаве прочитання – це не гучне прочитання. Діти навпаки дуже люблять, коли їм щось шепочуть або роблять паузи. Це допомагає їм переварити почутий шматок історії. А пауза робить для них перерву, за допомогою якої вони знову вмикаються в історію”, – каже Міра Київська.

Оживити книжку можна також за допомогою запитань. Водночас, бажано, щоб дорослі мали заготовлені запитання і до книжки, і до сюжету, і до героїв, і до самої дитини.

Треба, щоб запитання допомагали дитині співставити власний досвід із досвідом героїв. Можна запитувати: “А ти знаєш, що зараз відчуває герой?” або “Ти розумієш, що він зараз зробив?”, “А як ти думаєш, чому він вчинив саме так?”.

З іншого боку, із запитаннями теж не можна перегравати. Бо часом дитина не має бажання відповідати, а хоче просто послухати книжку. В такому разі наполягати на відповіді не можна, бо дитина подумки втікатиме від читання.

Для прикладу, цього літа, щоб показати наскільки захопливим може бути процес читання, МакДональдз запустив флешмоб, в якому зірки і діти показали, як на їхню думку могли гарчати динозаври.

Інтерактив не має перетягувати канат від сюжету

Трохи складніше – майстер-клас за мотивами книжки. Після прочитання історії можна разом із дитиною створити головних героїв із підручних матеріалів або з пластиліну чи паперу створити казковий світ, у якому живуть герої. Таким чином, діти можуть продовжувати сюжет книжки.

Це допомагає їм не просто краще осмислювати прочитане, краще зрозуміти героїв та своє ставлення до них, а і використовувати уяву, щоб створити щось нове.

Втім, Міра наголошує, що інтерактив не має перетягувати канат від сюжету. Наприклад, якщо ви читаєте книжку про лісових жителів, не варто заглиблюватись у те, що вовки можуть жити і в домашніх умовах. Це тільки збиватиме дитину із основного мотиву книжки.

Натомість, інтерактив має доповнювати. До прикладу, можна організувати театр тіней. Для цього треба створити заготовки паперових героїв книжки або вирізати їх разом з дитиною та закріпити на палички для барбекю.

Можна також створити паперову “сцену” для героїв. Треба вирізати картонне дно із картонної коробки з-під взуття або побутової техніки та обклеїти його білим пергаментом.

Далі – треба настільна лампа, якою треба підсвітити виставу, аби тінь падала правильно, або фонарик на телефоні.

“Якщо читання книжки може тривати 15 хвилин, то театр тіней – кілька годин. Це корисно, бо дитина вже почула історію, але повертається до неї, ще більше намагаючись зрозуміти ставлення до почутого”, – каже авторка проекту “Читаймо дітям уголос!”.

Діти можуть вести діалог із письменником

Також можна погратись у ляльковий театр за мотивами книжки. Ляльок, які виконуватимуть головну роль, можна пошити або використати ті, які є вдома.

Із непотрібних книжок і старих журналів можна вирізати картинки, на яких зображені діти, будиночки, дерева, продукти, автівки, тварини, галявина із квітами і т.д. Фігурки “людей” можна робити у вигляді ковпачка на палець.

Також фігурки можна наклеїти на сірникові коробки або ковпачки від фломастерів чи губної помади, щоб було легше тримати. Ляльки можна також зробити із непотрібних шкарпеток.

До того ж, можна порефлексувати над книжкою, малюючи піском. Для цього потрібне скло, підсвідка, яку бажано поставити під склом (можна використати ліхтарик на телефоні), а також – пісок.

Потім разом з дитиною можна виводити пальцями елементи картини і стирати їх, коли дія сцени закінчується.

За словами Міри, важливо, щоб дорослі, читаючи книжку, не концентрувались на тому, що ж вигадати. А просто спробували уявити прочитане. Це допоможе обрати інтерактивний метод.

Загалом, каже, все залежить від фантазії дорослих.

“Якщо ми говоримо про маленьких дітей, вони ще не розуміють, що таке художня література. А от коли ми використовуємо інтерактив, то показуємо, що історія – жива. Навіть якщо там є трохи фантастичного, досвід, до якого апелює автор, завжди справжній”, – впевнена редакторка Букмоля.

Крім цього, інтерактив – це можливість для дитини відчути себе автором. Водночас, для дітей вкрай важливо, щоб їх чули. А таким чином вони можуть вести так званий діалог із письменником.

“Я пам’ятаю, коли мама читала нам з братом “Володаря перстнів”, ми завжди малювали сцени із битв. Це для мене було дуже захопливо, бо я відчувала себе творцем, дотичним до створення сюжету і образів героїв”, – каже Міра Київська.

Інтерактивні книжки

Українська художниця та ілюстратора Катерина Сад порадила “Українській правді” інтерактивні книжки, де вже є способи оживити книжку та зацікавити маленького читача.

Інтерактивні книжки – це відповідь дорослих дітям, які все більше стають диджиталізованими. Такі книжки допомагають дітям швидше полюбити процес читання та зробити його ще цікавішим.

Так, до серії книг “Пригода близнюків Трітопів” з Хеппі Міл можна завантажити безкоштовний додаток Happy Studio в Apple Store або Google Play. Відкриваючи книжку в додатку, дитина може її читати разом з батьками, відслідковуваючи за текстом пальцем. При цьому при читанні книжка оживає, відкриваючи дітям цікаві веселі анімації.

У книжці “Врятуй тварин” Джорджа Патріка через прозорі сторінки можна подивитись, як тварина виглядає у неволі, я як – в домашніх умовах. Детальний відеоогляд можна переглянути тут. До того ж, книжка без слів, а відтак, можна обговорити її з дитиною та вигадати власний сюжет.

Ще одна інтерактивна книжка – це “Що ховається у лісі?” Айни Бестард.  Якщо просто подивитись на ілюстрації в книжці, то можна побачити тільки обриси дерев, намальованих різними кольорами, і більше нічого.

Але у книжці є три кольорові скельця. Якщо подивитись крізь зелене скло, – все виглядає звичайним і спокійним. Через синє – ліс оживає, можна побачити усіх його мешканців.

“А  завдяки червоному  скельцю  читач відкриє для себе ще багато секретів, які приховує ліс”, – обіцяє Видавництво Старого Лева.

Є також книжки “Що ховається у морі?” та “Що ховається у тілі?”, які треба читати за таким самим принципом.

А от “Алісу в країні див” можна читати за допомогою доповненої реальності. Треба просто завантажити додаток “Wonderland” та навести камеру на картинку в книжці.